Влітку 2015 року податкова та "КВВ Груп" вже повинні були досягти мирової угоди що до передачі сумновідомого всім заводу інвестору (в плани якого точно не входить виробництво військової техніки). Люди у військовій формі, яка видавала себе за бійців "Азова" заблокувала центральний офіс Державної фіскальної служби і вимагали не допустити знищення унікального військового заводу. Як реальний інвестор пропонувався саме благодійний фонд Зваричів. Казьміну і Зварич довелося шукати компроміс.
На ділі це виявилося класичною грою в піддавки або в тендер з липовим другим учасником, який покликаний відволікати увагу від першого. Набагато доцільніше запропонувати в якості інвестора благодійний фонд, такий як у Зваричів, з місією будувати танки для української армії, ніж підприємство заготівельників брухту з сумнівною репутацією сепаратистів.
Цю версію зміцнило затримання Казьміна Службою безпеки України навесні 2016 року за підозрою у фінансуванні тероризму: частина квартир, які зводять компанії "КВВ Груп" в Криму, планувалося безкоштовно передати співробітникам ФСБ і МВС Росії. Казьмін погрожував реальний термін, однак через кілька місяців його випустили нібито за "щиросерде визнання" . За однією з версій, клопотала про це як раз Светлана Зварыч через зв'язок чоловіка в СБУ і в Генеральній прокуратурі.
З чуток, Казьмін довелося чимало заплатити за такий щасливий кінець.
Де-факто, Світлана Зварич отримала можливість розширити вплив на завод. Офіційно - "для недопущення припинення виробництва військової техніки". Крім того, "благодійники" також заявляли про інтерес до заводу з боку "одного з українських міністрів", які мають там плани забудови. Не виключено, що такі заяви робляться, в тому числі, Світланою Зварич, для відводу очей. А "КВВ" лише пішла в тінь, а не зникла з арени.
Після звільнення Євгена Казьміна, відбулося перевтілення і інженерної групи "Азов". Прикриватися ім'ям полку і волонтерською діяльністю більше не було ніякої потреби, бо групу цих волонтерів Зварич охрестила "Ареєм" і відкрила нову сторінку в боротьбі за території військового заводу. Це призвело до конфлікту з "азовцями", які і зараз використовують території як полігон. "Арей" під керівництвом Зварич продовжив діяльність, демонструючи в ЗМІ макети нових танків. Зокрема, варто було б перевірити, а чи може в принципі благодійний фонд - за своїми фінансовими і технічними можливостями - бути інвестором "стратегічного оборонного підприємства".
На даний момент керівництво "АТЕКа" звернулося до правоохоронних органів з проханням провести розслідування розкрадань на заводі на суму близько 59 млн. грн. - втрата верстатів і устаткування, виробничих запасів, незакінченого виробництва і готової продукції.
Епопея з заводом "АТЕК" стала ще одним прикладом співпраці чиновників, а їх, як відомо, не буває "колишніх", і бізнесу. Ось тільки цього разу на кону стоїть не питання корупції, прозорості та високих бізнес-стандартів, а доброго імені волонтерів, добровольців батальйонів і безпеки держави в цілому.