Імпортні комплектуючі могли стати причиною виходу з ладу геостаціонарного супутника системи виявлення стартів балістичних ракет Око-1. Таку думку висловив депутат Думи Володимир Гутенев.
Якщо узяти до уваги той факт, що першими у супутника вишли з ладу імпортні акумуляторні батареї, варто розглядати і вірогідність зовнішньої дії на космічний апарат через можливості зарубіжних електронних комплектуючих супутника, що не декларують, - цитує Гутенева Інтерфакс.
Космічний апарат 71Х6 був виведений на орбіту у березні 2012 року. Із-за виниклих неполадок в системі акумуляторних батарей він відпрацював не п'ять-сім років, як планувалося, а тільки два роки. Батареї супутника почали збоїти ще в лютому 2014 року. Про виведення супутника з російського космічного угрупування було повідомлено в червні.
Втрата супутника - чергова резонансна подія, що сигналізує про неблагополуччя в космічній галузі, - підкреслив депутат Гутенев. - В нинішніх же умовах особливого значення для космічної галузі набуває прискорена реалізація програм імпортозаміщення в цілях зниження залежності від зарубіжних комплектуючих, передусім, електронно-компонентної бази. У ідеалі з комплектуючих ми повинні створювати довірене устаткування з відсутністю можливостей, що не декларують. Для цього російському радіоелектронному комплексу необхідно забезпечити безпеку використання електронної компонентної бази. Перший крок в цьому напрямі вже зробили представники Союзу машинобудівників Росії, розробивши законопроект про маркіровку військової продукції і техніки, призначеної для використання на об'єктах критичної інфраструктури.
На думку Володимира Гутенева, вихід з ладу супутника викликав утворення серйозного пролому в загальній системі забезпечення національної безпеки, що викликає особливу тривогу у світлі нинішнього міжнародного стану.
При цьому депутат пояснив, що супутники системи раннього виявлення ракетного нападу і технологічно і морально застаріли.
Якість їх низька, термін служби на орбіті - невеликій, вартість - вище за зарубіжних, а витрати на створення і підтримку в працездатному стані в 4 рази перевищують зарубіжні стандарти, - перерахував претензії до цих космічних апаратів депутат Гутенев.
Але проблеми виникають не лише з чисто військовими апаратами. Так, по гідрометеорологічних завданнях у Росії всього два супутники, які покривають 30% від потреб, а по дистанційному зондуванню Землі - три, які покривають 35%, додав депутат.
Причини неблагополуччя в космічній галузі багато в чому пов'язані з низькою ефективністю управління на підприємствах ракетно-космічної промисловості, вадами у виробничому процесі, кадровими проблемами, вважає Володимир Гутенев.
Росія взагалі може втратити здатність проектувати і виготовляти прилади і вузли сучасних супутників, - попереджає депутат.